Україно моя, ти найкраща у світі

Вірш нашої односельчани 

Слободянюк Оксани

 Україно моя, ти найкраща у світі

Безкінечно зелені ліса і поля

Україно моя, твої сльози пролиті

Не пробачим ніколи, ката москаля

Ти з колін підіймалась, бо жити хотіла

В 33-тьому році не вбили тебе

Вся від голоду ти почорніла, змарніла

Але жила у вірі, що все те мине

Ти молилась до Бога, Всевишній прости

За гріхи наших предків, та наші пробач

Та від клятого ворога нас захисти

Ми не хочемо більше дітей чути плач

В 40-ві роки у вогні ти горіла

Та стояла з братами на смерть до кінця

 Ти з руїн піднялася, розправила крила

І з повітрям у грудях забились серця

Все позаду здавалось, живи й прославляйся

Залишається тільки співати й радіти

Та з війною прийшов, той що братом назвався

І заплакали знову згорьовані діти

І ти знову в руїнах моя Україна

Ворог топче родючії наші поля

Але вірим настане щаслива хвилина

Коли виженем з наших земель москаля

Україно моя, ти лебідка крилата

Ти завжди у піснях прославляла свій край

Тут родились й жили мої мама і тато

Ти живи й процвітай і повік не згасай