Минуло два роки з того трагічного дня, коли знайшов вічний спочинок відважний Воїн Олександр Козін, та біль не вщухає.
Його мужність і відвага ніколи не згаснуть у нашій пам’яті…
Козін Олександр Вікторович народився 25 вересня 1983 року у м. Олександрія Кіровоградської області. Там же пішов у школу, однак, згодом, за сімейними обставинами, переїхав до бабусі у с. Войнашівка Барського району, де і закінчив навчання в школі.
Любив займатись спортом. Мріяв стати моряком. Був дуже життєрадісним, веселим, компанійським, мав багато друзів. Працював на будівництві. Професійно займався як зовнішніми, так і внутрішніми ремонтами.
Завжди приходив на допомогу, вмів підтримати, порадити.
Мав дружину Тетяну та двох дітей: Вікторію і Максима.
Йому було 39 років, попереду чекало ще багато чудових, яскравих моментів, однак клята війна враз перекреслила всі плани на майбутнє.
Не маючи абсолютно ніякої військової підготовки, Олександр навіть не думав якось ухилятися від військової служби, адже: «Хто, як не ми?» - казав він.
Він мріяв, що, захищаючи майбутнє своїх дітей і своєї країни, дочекається Перемоги. Однак, на превеликий жаль, не судилось.
Життя Воїна обірвалося 20 січня 2023 року на околиці Бахмуту під час ворожого артилерійського обстрілу.
Вже рік, як немає з нами Олександра, як боліли душа і серце, так і болять. Бо кожен Воїн-Захисник – це син Матері-України, яка плаче, страждає і пам’ятає за кожну свою дитину. Немає сумніву, що ми Переможемо, бо нас захищають, за нас боряться славні, відважні, сміливі Сини та Доньки України!
Честь, слава та вічна пам’ять нашим Героям, які віддали своє життя за наше мирне майбутнє.
Тримай над нами небо і спочивай з Богом, Олександре!
Світла пам’ять про Олександра Козіна назавжди збережеться у наших серцях!
#героїбарщини
#героїневмирають
Немає коментарів:
Дописати коментар