вівторок, 15 листопада 2011 р.

Вірш Маніти Валентини до свята села


В краю квітучім, в стороні Подільській
Живе своїм життям моє село…
Поміж лісів та на землі барвистій
Родючим садом стелиться воно.
Тут завжди влітку пахне короваєм,
Бо руки рідні сіяли зерно!
Пишаюся я щиро своїм  краєм
Для мене кращого на світі б не було.
В осінню пору золоту й ошатну
З усіх усюд до нас ведуть шляхи -
Йдуть "празникові" і у кожну хату
Несуть добро із Божої руки.
Хай в кожен дім це свято завітає,

В родиннім колі хай минають дні.
Де є любов – печаль завжди минає,
Й душа співає радісні пісні.
Моє село…Співоче гарне й щире,
Ти зустрічаєш хлібом на столі!
Тобі бажаю радості і миру
Бо найрідніше ти на цій землі!

Немає коментарів: