![](https://lh3.googleusercontent.com/blogger_img_proxy/AEn0k_uKOatvBVLTe3BcEvSscBWUgpx1EunO0-6OoKv5in4wd3UBkS7NnaZkOTZzOXnCRjfVBMuUBE7SPBV5MrjEWDWim7rGFUXDrhN415gYEWQ7g_xMQCKVrROBui4yKImBWSlOlYi0OK19pCLWvTS17LoPzY6gDGZQgyvtSkY80Wahcw=s0-d)
Усім, напевне, відомо, що термін "конституція" походить від латинського слова "констітутіо", що означає в перекладі "встановлення", "устрій". Нині під конституцією розуміють цілу систему загальнообов'язкових норм, що мають, як правило, найвищу юридичну силу та регулюють основи відносин між людиною і суспільством, з одного боку, та державою - з іншого, а також засади організації самої держави та її відносин зі світовим співтовариством. Конституція в сучасному світі є невід'ємним атрибутом держави, ознакою її суверенності. Саме в Конституції вміщені сукупні юридичні норми, які закріплюють основні права і свободи людини та громадянина, визначають засади суспільного устрою, форми державного правління і державного устрою, основи організації центральних і місцевих органів державної влади, їх компетенцію та взаємовідносини, державні символи й столицю. Можна прямо сказати, що Конституція України свого роду є законом всіх законів. Вона може бути змінена тільки в особливому, встановленому, як правило, нею самою порядку. Така зміна тягне за собою перегляд раніше прийнятих законів та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності зміненим положенням конституції.