Календар невблаганно нагадує, що ось уже 76-й рік ми живемо пам`яттю про Велику Вітчизняну війну. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби та рани. Їхні груди вкриті медалями, а на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар