(26.05.1992 - 02.03.2023)
2 березня - треті роковини від дня загибелі Сергія Анатолійовича Кретюка.
Кретюк Сергій Анатолійович народився 26 травня 1992 року в с. Міжлісся Барського району Вінницької області. Мав двох старших братів Олександра 1980 р.н. та Володимира 1982 р.н. Сергій був дуже добрим та спокійним хлопчиком, ніколи не злився. Займався гирьовим спортом. Брати між собою були надзвичайно дружніми, справжньою опорою та підтримкою один одному.
Закінчивши 9 класів Войнашівської школи, вступив до Барського будівельного ліцею. Згодом відслужив строкову службу в армії.
Після армії Сергій працював водієм в м. Київ. В столиці на той час жив та працював і його брат Володимир.
З початком повномасштабного вторгнення Володимир відправив своїх дітей разом із Сергієм до батьків в Міжлісся, в надії вберегти їх від війни, а сам пішов до ТЦК. «Володя нам казав: «У мене є все, що потрібно: дружина, дітки, житло. Сергій ще не встиг побудувати свою родину, я хочу вберегти його від війни, хочу, щоб він встиг пожити, щоб він був вдома.» - пригадують батьки Сергія.
Проте Сергій Кретюк – справжній син своїх батьків, справжній син України. Він також не зміг залишатись осторонь та в липні 2022 року доєднався до лав Збройних сил України і став на захист Батьківщини та своїх рідних. Майже весь час він приймав активну участь в бойових діях на території Луганської області, своєю відвагою і героїзмом щоденно приближаючи нашу Перемогу. Але, на превеликий жаль, трапилось непоправне...
2 березня 2023 року Сергій Кретюк загинув в районі н.п. Невське Луганської області. 2 березня – день, коли для нього все земне скінчилось, коли він приєднався до небесного легіону. Коли від болю мало не зупинились серця рідних …
Герої не зникають у тиші часу.
Вони живуть у наших спогадах, у словах, які ми повторюємо, у вчинках, що наслідуємо.
Поки ми пам’ятаємо їхні імена, їхній вибір і їхню жертву - вони поруч із нами.
Пам’ять робить їх безсмертними, а нас - сильнішими.
#героїбарщини
#героїневмирають
Немає коментарів:
Дописати коментар