29 серпня минає третя річниця загибелі Захисника України — Вячеслава Олександровича Сігналєвича.
Вячеслав народився 21 червня 1972 року в селі Нижнє Деражнянського району Хмельницької області, а з дворічного віку його рідним містом став Бар.
Навчався у Барській школі №3, після чого здобув професію зварювальника в Барському будівельному училищі.
Він був талановитим майстром, відповідальним працівником, умів створювати з металу справжню красу, а особливе місце в його серці займали родина, спорт і психологія.
У 2009 році Вячеслав одружився з Ольгою, доньку дружини прийняв як рідну, а згодом став люблячим і турботливим дідусем для своїх онуків.
Для родини він був надійною опорою, щирим другом і людиною, за якою завжди можна було відчути себе захищеним.
З початком повномасштабного вторгнення Вячеслав не залишився осторонь і у лютому 2022 року добровільно став на захист України.
Після військового навчання у 3008-й частині Національної гвардії він у листопаді 2022 року перевівся до бойової військової частини 3028.
У квітні 2023 року старший солдат Сігналєвич вирушив на передову на Донеччину, де під час боїв отримав важке поранення.
Навіть після лікування та наданої відпустки він відмовився від відпочинку, сказавши рідним: «Як мої хлопці будуть там без мене?»
Згодом його підрозділ перевели на складний Запорізький напрямок, де Вячеслав залишався надійною опорою для своїх побратимів.
Для них він був справжнім старшим братом — людиною, яка ніколи не залишить у біді та на яку можна покластися в найважчі хвилини.
28 серпня 2023 року Вячеслав востаннє зателефонував рідним, попередивши, що вирушає на бойове завдання.
29 серпня 2023 року навідник-оператор Вячеслав Сігналєвич загинув під час виконання бойового завдання, до кінця залишившись вірним Україні та своїм побратимам.
Його життя обірвалося, але пам’ять про Вячеслава назавжди житиме в серцях родини, друзів, побратимів і всієї Барської громади — вічна пам’ять і слава Герою України!
Немає коментарів:
Дописати коментар